🇧🇷Прудентополіс – відомий на всю Бразилію центр української культури. Сюди приїздять, щоби побачити українські вишиванку, писанку, танці, послухати українські пісні. Є спеціальні тури на святкування української Пасхи. Українська кухня також дуже відома у Бразилії: де ж іще можна покуштувати борщ і пироги, як досі називають на Галичині «вареники».
Перші українці прибули до Бразилії близько 1885 року. Припливли до Ріо-де-Жанейро із Галичини, оскільки вона входила до складу Австро-Угорщини, а італійські туристичні компанії активно рекламували «тури» за океан з метою заробітку. Тодішній імператор Бразилії Педро Другий оголосив на весь світ, що радо прийме імігрантів, котрі візьмуться обробляти цілинні землі у країні. За це іноземним аграріям обіцяли земельні наділи. На той час вільної землі в Україні практично не залишилося, тому велика група середнього класу галичан зацікавилася пропозицією бразильського імператора.
Однак після тривалої мандрівки через океан на українців чекали неприємні новини: імператора змістили, а новий правитель не збирався виконувати обіцянки попередника. Відтак галичани опинилися у скрутному становищі: тут їх уже ніхто не чекав, а грошей на повернення фактично не було – розраховували на заробіток. Довелося самим шукати нові землі. Добрі люди підказали, що на Півдні країни уже оселилися поляки, тож українці вирушили із Ріо до штату Парана. Як виявилося, там – родюча земля, а природа дуже схожа на рідне Прикарпаття. Відтак вирішили осісти у Парані. Перші роки були складними.
Коли в районі Прудентополіса оселилися перші вихідці із Галичини, вони повинні були пристосовуватися до незнайомих кліматичних умов, рослинності та землі, тому єдність групи була важливою для успіху на новому місці.
Ключовий елемент українства у Прудентополісі – пам‘ятник Великому Кобзареві, який відкрито у 1989 року – до 175-ї річниці від народження Тараса Шевченка. Проєкт був розроблений відомим канадським скульптором українського походження Лео Молодожанином, автором пам’ятників Кобзареві у Вашингтоні, Буенос-Айресі, Оттаві, Івано-Франківську. Споруджувати статую бразильським українцям допомагали земляки з Канади та Сполучених Штатів.
Населення Прудентополісу (укр.назва Прудентопіль) станом на 2008 становило 50 614, з яких 75 % були українського походження.
Українську мову у Прудентополісі можна почути дуже часто, майже як в Україні. Можете не сумніватися, що, якщо привітаєтеся, особливо по-галицьки «Слава Ісусу Христу», то у 90 випадків зі ста почуєте у відповідь «Слава навіки Богу». Українці викладають мову у місцевих школах. Бразильці вчать її як іноземну. Ансамбль народного танцю «Веселка» широко відомий у всій Бразилії – він постійно бере головні призи на фестивалях. Відтак, українці Прудентополіса змогли зберегти свою тисячолітню культуру, у той же час додавши до неї деякі відтінки бразильської творчості.